[поема] Weeper - "Не про те"

- Пішов ти! Відійди, а то стрибну!

- Оу, сонечко, я звісно розумію, що ти як пташка ківі, заздриш крилам, але ж вони так швидко не ростуть. Та ще й летіти вісім поверхів дарма, бо дядькові Ньютону підтвердженням його теорій вже не потішиш ега.
Доречі почекай, я зараз крісла принесу, бо ноги вже болять стояти, та ще і піджака натягну, бо щось у пузо продуває. Ато в дитинстві було діло, я вибіг голяка надвір Зимою, а потім жити не хотілось, але ж ми не про те..

Ні, звісно, ти лети, то може в тебе там ідея в голові якась, мій ти філософе латентний, але ж ото коли воно злітає вгору, то перша думка у людей "коли ж воно впаде?"
А думки то вони всі матеріальни. Принаймні так казали в фільмі тому, який у Середу крутили, коли кохалися ми разом, але ж ми не про те..

- Та ти..!!

- Оу! ..боляче, та ще й вазоном маминим, але я мабуть заслужив, бо не стояла б ти як Янгол на балконі з очима повними вогню та крові.
Хм, як поетично я сказав, піду зганяю за листком, щоб записати ці рядки.. або тебе намалювати. Хоча постій, ми ж не про те.. Та й взагалі, про що це все?

- Про що? Тобі, придурку, краще знати..

- Мабуть про те, що бачить Сонце кожен ранок - тебе, мене, дві чарки кави й поцілунок в ніс, або стусан (як пощастить), і це усе наповнене тим самим, що зараз так болить. Болить, бо бачу я тебе, красуне, таку безпомічну й від холоду тримтячу, й зігріти хочу всім своїм єством.
Тому спустись будь ласка, мила, і я зроблю каву, і одягну тебе у себе і зігрію, бо той холодний вітер хоч тебе і прагне, але не вартий він, не вартий, як і я..

- ..

- Моє ти сонце..
Я вимкну телевізор.

P.S. (саундтрэк) Radiohead - Go Slowly

слог очень похож на Шекспировский, или меня глючит уже...
понравилось общее настроение, хоть я и не любитель ридной мовы, но затронуло)

спасибо =)